В інтерв’ю клубному медіацентру старший тренер «Руху» U-14 підсумував першу частину сезону 2025/26 та дебют колективу в Національній лізі майбутнього.

– Андрію Ігорьовичу, чи підсилювалася команда влітку? Як «Рух» U-14 готувався до сезону? 

– Влітку до нас приєднався лише Маркіян Сидор з ФК «Львів» та голкіпер Лев Ференчук з рівненського «Вереса». Після чого команда розпочала підготовку до сезону. 

Ми провели інформативний для нас турнір у Черкасах – Elite Cup. Він показав і хлопцям, і тренерському штабу, що легко нам у сезоні не буде. Зустрілися шість дуже хороших академій. До цих матчів наші гравці думали, що легко здобуватимуть перемоги, без надзусиль. Втім цей турнір став повчальним для команди, підсвітив сторони, над якими нам ще треба працювати, а головне – показав, що прохідних матчів не буває, адже кожен суперник на цьому рівні готовий боротись до кінця за позитивний результат. 

Перед турніром команда тренувалася лише тиждень, бо до цього хлопці були на канікулах. Наша фізична і психологічна підготовка до таких матчів залишала бажати кращого. Якщо підсумовувати його та оцінити за п’ятибальною шкалою, то я оцінив би його на «3». У нас були провальні матчі, невдалі тайми в деяких іграх, але це й не дивно, адже команда набирала форму вже під час цих змагань і втягувалась в ігровий процес. 

– Хлопці 2012 року народження розпочали виступи в Національній лізі майбутнього. Що ви скажете про цей досвід ваших вихованців? 

– Після турніру в Черкасах команда два тижні готувалась до дебютного матчу в Про лізі проти «Шахтаря». Ми програли його 0:4 і, як показала гра, були не готові психологічно. Мабуть, трохи на хлопців давило ім’я суперника. Також у нас були кадрові втрати: деякі гравці, які могли б допомогти команді, були травмовані. Та найважливіше, що хлопці витримали цей удар і своєю наполегливою працею змогли змінити ситуацію – це демонструють результати команди. 

Не лише ця поразка з «Шахтарем», а й невдача у грі з ЛНЗ у заключній зустрічі на Elite Cup, яка завершилась теж з рахунком 0:4, вплинули на команду. Ці поєдинки допомогли нам стати сильнішими. Вони змусили хлопців показати, що в них є характер. Я вже рік працюю з гравцями 2012 року народження і можу сказати, що інколи з цим були проблеми: коли щось йшло не за планом, то футболісти могли опустити руки. Зараз ситуація зовсім інша. Так, можливо, цей характер ще не такий стійкий, як хотілось би, але наші гравці однозначно стали впевненіші у собі та напрацьовують волю до перемоги й командний дух. Помітно, що хлопці дорослішають та прогресують, адже вони продовжують працювати над собою. В їхньому віці результат не такий важливий, як постійна праця та самовдосконалення, які дозволяють їм ставати сильнішими та розвиватись. 

– Як оціните старт сезону у виконанні «Руху» U-14? 

– Ми з хлопцями перед канікулами підсумовували виступ команди в першій частині сезону. Я оцінив на «4», а гравці на «4+». Нам ще є над чим працювати, тому ми не можемо зупинятися. В другому колі цієї гри та цих зусиль може не вистачити для підсумкового хорошого результату і, відповідно, для боротьби за призові місця. Важливо продовжувати прогресувати, отримувати задоволення від футболу, а також щоб хлопці розуміли для чого вони це роблять. 

Перед канікулами тренери відзначили, що кожен з гравців зробив крок уперед. Так, результат теж важливий, але головне – індивідуальний розвиток кожної дитини та прогрес команди. За результат в першу чергу відповідають тренери, а футболісти мають відповідати за якість гри та виконувати свої функції на футбольному полі. Ми розуміємо, що наші гравці люблять багато працювати з м’ячем, тому прививаємо їм відповідний ігровий стиль, аби діти отримували задоволення від того, що вони роблять. Треба, щоб в них було постійне бажання розвиватись, а також щоб хлопці дослухались до настанов тренерського штабу.    

– Які матчі з першої частини сезону вам запам’ятались? З ким із суперників було грати найважче, а в якому поєдинку вам сподобалася гра команди?

– З кожним суперником було по-своєму важко грати. Кожна команда навіть в такому юному віці вже має свій ігровий стиль та хоче перемагати в кожній грі. 

Можу виділити виїзний матч з «Динамо», де суперник не дав нам зіграти в той футбол, який пропагує наша команда, постійно пресингував, створював тиск і цей поєдинок в підсумку завершився з рахунком 0:0.

Також цікавими були останні три тури. Ми зустрілись з «Колосом», який дуже добре оборонявся за схемою 5-3-2, тож нам було дуже важко долати цей захист. Але все ж вдалося забити гол, який вирішив долю цього матчу. Була виїзна гра з «Карпатами» на важкому полі – львівське дербі, де жодна з команд не хотіла поступатись, але стандарт допоміг нам здобути перемогу. А найпам’ятніший та найемоційніший матч – виїзна гра з «Шахтарем». Команда поступалася 0:2 після першого тайму, але хлопці не розгубилися, змогли зрівняти рахунок – 2:2, тож ми закономірно вибороли нічию. Звісно, хотілось перемогти, але з огляду на те, як складалась гра, то нічия це також позитивний результат. Але головне, що хлопці зрозуміли, що не буває безвихідних ситуацій, і саме в цій грі вони проявили характер, який починає в них формуватись. 

Якщо говорити про матч, який сподобався в ігровому плані, то це домашній поєдинок з «УФК-Кривбас». Це суперник, з яким в нас майже порівну очок і ми перемогли його 2:0. Це був той випадок, коли всі 70 хвилин матчу команда провела на одному диханні. Не було провальних епізодів, індивідуальних помилок. Хочеться, щоб всі матчі хлопці проводили на такому рівні та навіть покращували його. Нам власне й бракує цілісності в іграх, адже часом буває, що команда невдало проведе перший тайм, але добре зіграє в другому, чи навпаки, або ж 10-15 хвилин просяде в якійсь зустрічі. Натомість гра з «УФК-Кривбас» була зразком цілісності в усіх аспектах, бо хлопці добре зіграли в обороні та в атаці, перехідних фазах, демонстрували інтенсивність, багато працювали на полі, якісно діяли з м’ячем, пресингували.   

– Чи став новий формат ліги кращим? Різниця відчувається? 

– Однозначно новий формат турніру є кращим. Так, є непрості виїзди в Черкаси та Кривий Ріг, але до виїздів у Київ хлопці вже звикли. Вони стали дисциплінованішими, більш самостійними. Не тільки на футбольному полі, а й в побуті. Діти зрозуміли, що нема можливості розслабитись, адже на кожен матч треба налаштовуватись і боротись за позитивний результат. Вони вже відчувають на собі тиск відповідальності. Граючи на такому рівні, діти зможуть розвиватись та прогресувати. І це стосується не лише моєї команди, а й в принципі всіх команд в Академії та навіть інших клубів. Тренери спілкуються між собою і всі ми дійшли висновку, що новий формат дозволить якісніше готувати футболістів.  

– У яких ще турнірах зіграє «Рух» U-14?

– Після повернення з канікул ми зіграємо на турнірі Ruh Cup. Але, можливо, команда також зіграє кілька спарингів в інших містах. Це дасть нам змогу перевірити весь наш склад і дати дітям потрібну ігрову практику. Взимку в нас буде 2 місяці підготовки й хочеться мати якомога більше цікавих та інформативних матчів, або ж турнір на кшталт Elite Cup, який ми зіграли влітку. 

– Зараз команда відправилась на канікули? Про що ви говорили з гравцями перед їхнім від’їздом з Академії?

– Найважливіше зараз, щоб хлопці відпочили. Влітку хлопці мали 2 місяці канікул, тому тоді вони отримали більше завдань у період відпочинку вдома. Тепер їм треба гарно провести час, насолодитись хорошими моментами поруч з родиною та друзями. В команді багато гравців, які проживають далеко від Львова, тому вони не часто бувають вдома. Тож зараз в них є час відпочити, набратись сил і в сімейному колі зустріти Різдво – одне з головних свят у році. Після чого з новими цілями та свіжими силами повернутись в Академію і приступити до виконання нових завдань. Будуть нові виклики, а друга частина сезону буде ще цікавішою.   

– Які завдання стоять перед «Рухом» U-14 на другу половину сезону? 

– Академія «Руху» завжди ставить перед собою найвищі цілі. Ніхто не каже команді, що вона обов’язково повинна стати першою. Але ми чудово розуміємо, що рухаємось від гри до гри, маємо здорові амбіції та хочемо прогресувати. Перебуваючи на першому місці в таблиці, хлопці відчули, що їм подобається бути лідерами. Та вони знають, що для цього треба багато й важко працювати, і вони готові до таких викликів – боротись за найвищі місця. Водночас тренерський штаб наголошує, що попасти на вершину завжди непросто, але ще важче – закріпитись там і стабільно підтверджувати свій високий рівень позитивними результатами. У футболі ніколи не можна зупинятись, і думати, що ти вже досяг всього. Тішить, що наші діти це розуміють. Тому на тренуваннях хлопці своєю працею доказують, що не хочуть віддавати перше місце.