Старший тренер «Руху» U-10 розповів про тріумф команди у внутрішніх та міжнародних змаганнях та підсумував сезон наймолодших «рухівців» (гравці 2014 року народження). 

– «Рух» U-10 виступав у ДЮФЛ Львівщини і здобув перемогу – розкажіть детальніше про цей турнір

– Ми зайняли перше місце у своїй групі, вигравши всі матчі, причому з розгромними рахунками, а найменшим був рахунок 5:1. В півфіналі було дербі з філією «Рух-40» і наша команда здобула перемогу з рахунком 7:0. А у фінальному матчі ми зіграли з «Покровою» та виграли 4:1. 

Результати в ДЮФЛ Львівщини нас потішили. Водночас ми побачили свої помилки та над чим нам слід ще попрацювати. Хлопці, звісно, викладались у цих матчах, але було помітно, що вони значно сильніші за своїх суперників. Рідко коли якась команда створювала нам реальний спротив. 

– Далі «Рух» U-10 зіграв на турнірі Number One Cup та виграв його. Які враження були у команди під час та після турніру?

– Під час перших матчів у Польщі відчувався певний тиск. Діти майже не мали досвіду таких змагань, адже це був лише другий їхній закордонний турнір. В перший день було помітно, що хлопці дещо розгублені, хвилювались. Та після 3-4 матчів вони зібрались і адаптувались до тутешніх умов й почали демонструвати свій звичний футбол. 

Для мене, як для тренера, це теж був великий досвід. Ми обмінялись контактами з тренерами з інших європейських клубів і час від часу підтримуємо зв’язок: обмінюємось інформацією про тренувальний процес, ділимося своїми спостереженнями. Цікаво було поспілкуватись з тренерами «Ліверпуля», «Порту» – вони розповідали про те, як готують свої команди. 

– Для гравців це також важливий досвід. Чому їм необхідні такі міжнародні матчі?

– Змагання за кордоном дуже важливі для дітей. У цій віковій категорії в Україні мало команд, які можуть чинити спротив «Руху». Тому ми граємо у старших вікових категоріях – проти одинадцятирічних гравців. І навіть там рівень конкуренції не відповідає нашим очікуванням. Саме тому хочеться, аби діти грали проти сильних суперників і це можливо на міжнародних змаганнях, одним з яких є турнір Number One Cup. Там грають команди з різними ігровими стилями і ми відчуваємо цей пресинг. В таких умовах діти краще розвиваються і можуть прогресувати. Я вдячний клубу за те, що в нас є можливість брати участь в таких турнірах.  

– Після тріумфу в Польщі команда грала на турнірі Leo Cup і зайняла там друге місце. Чого на ваш погляд не вистачило для ще однієї перемоги?

– Number One Cup став дуже важливим етапом сезону для хлопців. Вони неймовірно спрогресували на цих змаганнях. Але водночас цей турнір забрав у них багато емоцій. Далі на «Рух» чекав Leo Cup і в нас було обмаль часу на відпочинок як фізичний, так й емоційний. У такому віці дітям ще важко перемикатись з одного турніру на інший. Тренерський штаб це розумів і намагався донести це до гравців. 

Команда добре почала Leo Cup і ми здобували яскраві перемоги. Загалом «Рух» якісно провів цей турнір, адже команда виграла всі свої матчі крім одного і, на жаль, ця єдина поразка сталася у фіналі. Саме емоцій та сил нам не вистачило у фінальному матчі. Звісно, у дітей була мотивація перемогти, але було помітно, що всі свої сили вони віддали раніше. Це було видно потім й в наступних тренуваннях, адже хлопці вже не мали того запалу та бажання – їм потрібно було відпочити. Та висновки зроблені і це також був важливий для нас досвід. 

Також цікаві матчі були весною, коли «Рух» поїхав у Київ і грав там проти «Динамо», «Локомотива», ДЮСШ-15. В усіх матчах ми перемогли, а з «Динамо» була дуже яскрава гра. Спочатку «Рух» програв 0:2, потім зрівняв рахунок, але «Динамо» забило ще раз, втім у підсумку ми перемогли з рахунком 5:4. Хлопці були задоволені і відчували, що вони можуть перемагати будь-кого і ламати хід непростих матчів. Тоді як тренерський штаб саме в таких поєдинках бачить, над чим слід працювати та що треба змінити, що ми маємо вдосконалити.     

– На що важливо робити акцент, тренуючи таких юних футболістів? 

– Хлопці у такому юному віці потрапляють під великий тиск, починаючи професійно займатись футболом. Перш за все вони віддаляються від батьків і починають самостійне життя. Звісно, поруч з ними є тренери та вихователі, але різниця всеодно відчутна. Діткам у цей момент дуже важко, адже вони сумують за домом. Це великий стрес для хлопців, проте з часом вони звикають до нових умов.

Тренери мають особливу роль в такому віці і повинні багато уваги приділяти кожному гравцю. Дивитись не лише на ігрові показники, а й на їхнє навчання та виховання. Щодо власне футболу, то важливо звертати увагу на технічне оснащення гравця, адже в юному віці закладається ігрова база футболіста. Тому великий акцент на тренуваннях робиться саме на техніку дитини.

– Кого можна виділити у складі «Руху» U-10? Хто показав найкращий прогрес, або найстабільніше пройшов дистанцію сезону?

– Багато наших гравців дуже універсальні і можуть грати на різних позиціях без втрати своїх найкращих якостей. Тішить, як хлопці швидко розвиваються і багатьом з них можна робити компліменти. 

Щодо тих футболістів, кого можна виділити, то хочеться сказати про Данила Олійника. Це захисник, якого було визнано найкращим у своєму амплуа на Leo Cup і він стабільно провів весь сезон. Наприкінці він значно додав ще й у лідерських якостях, краще почав грати у силовій боротьбі. Також хочу похвалити Володимира Маліновського. Коли він прийшов у «Рух», то були певні проблеми з психологією, адже це стресова ситуація для кожної дитини. Спочатку він не знав, як впоратись зі своїми емоціями, але після багатьох індивідуальних розмов вдалось направити ці емоції в правильне русло. Відтоді Володимир став зовсім по-іншому виглядати на полі й чи не найбільше спрогресував саме у футбольному плані. 

Також можу виділити Назара Мершалова, Артура Матвіїшина, Родіона Маціпуру, Арсенія Колодюка, Дениса Кратовського, Федора Фунданича – це ті гравці, які рівно пройшли дистанцію сезону, без особливих спадів у грі. Хочу похвалити всю команду за те, що хлопці попри втому викладались на повну як на тренуваннях, так і в кожному матчі. Всі проявили бажання грати у футбол, всі хотіли якомога більше працювати з м’ячем і вони безмежно люблять цю гру.   

– Наприкінці травня розпочався відбір в Академію «Руху». Чи є хтось, хто може підсилити вашу команду? 

– В нас вже відбулося два етапи відбору в нашій віковій категорії. Було багато цікавих кандидатів, але ми розуміємо, що це ще маленькі діти і не всі готові одразу потрапити в Академію. Тому ми далі слідкуватимемо за ними і, можливо, вони через рік-два приєднаються до нас. 

Загалом у третій етап відбору пройшло 7 дітей. Вони пройдуть тижневий тренувальний процес з командою і тоді ми вирішимо, чи братимемо їх в наш склад. Важливо, щоб ці діти пройшли адаптаційний процес, звикли до команди, влились у колектив. Також багато що залежить від того, як діти пройдуть цей період в психологічному плані, адже вони будуть без батьків. Але в них буде можливість продемонструвати свої найкращі якості. 

– Зараз діти на канікулах. Чи отримали вони завдання на літо? Коли гравці розпочнуть підготовку до нового сезону? 

– Команда відпочивала весь червень. Важливо було, щоб хлопці могли якісно відновитись, адже протягом сезону гравці витратили багато сил на тренуваннях та в іграх. Тренери також просили дітей, аби вони правильно харчувались та приділяли увагу своєму здоров’ю, гігієні. Вони могли ходити на масажі та займатись у басейні. 

У липні хлопці отримали домашнє завдання – комплекс роботи, яку вони мають виконати до повернення в Академію. Основний ухил йде на техніку, але також важливо привести в норму фізичні кондиції. З канікул команда повернеться 5 серпня і на клубній базі розпочне підготовку до нового сезону.