Перед першим домашнім матчем «Руху» нового року в гості до львівської команди завітали боєць 2-ої окремої галицької бригади західного оперативного територіального управління Національної гвардії України Дмитро Козак і лікар-волонтер Дмитро Балавнєв.

«Рухівці» подякували хлопцям за їхню підтримку та прихильність до клубу та за боротьбу на благо Україні. На пам’ять про цю зустріч воротар Юрій Паньків вручив обидвом гостям пам’ятні футболки.

Дмитро Козак, який отримав поранення на фронті, а зараз проходить реабілітацію у Львові, звертаючись до футболістів, сказав доволі зворушливі слова.

Дмитро КОЗАК, боєць 2-ої окремої галицької бригади західного оперативного територіального управління Нацгвардії України: «Навіть коли ти перебуваєш на фронті, все одно ж не постійно в боях, а десь на позиціях, на блокпостах, тобто бувають різні ситуації. У певні моменти відпочиваєш у бліндажі, але відразу й не заснеш, після адреналіну тебе трохи трусить, теліпає, тому треба переключатися. Зазвичай люблю дивитися футбол, спорт, завжди вболіваю за своїх. Я здавна підтримую «Рух», колись ходив на матчі. Бачив, що сильна команда, бере нових гравців, тоді думав: «Чому ж вони не в трійці? Що таке? Чого бракує?» А тепер після останнього матчу вже нічого не має бракувати. Має бути виграш, виграш, виграш… І щоби не тільки молодша команда тішила в єврокубках, але й старша теж. Ви собі не уявляєте, коли ти перебуваєш там, і хтось з України десь перемагає на міжнародній арені – з українським прапором, звучить гімн України, – зокрема, як відбувалося з «Рухом» U-19 в Юнацькій лізі УЄФА, то ти розумієш, заради чого все це робиться. Хлопці, бажаю нам усім загальної Перемоги. Це насамперед. Але, крім цього найголовнішого, ви теж тіште на своїми перемогами. Воно розслабляє та допомагає».

Студент медичного університету Дмитро Балавнєв із другого дня повномасштабного вторгнення волонтерить у госпіталі, де допомагає відновлюватися нашим пораненим військовим, щоби вони були фізично та психологічно здоровими, відчували комфортні умови та розуміли, заради чого все це відбувається.

Дмитро БАЛАВНЄВ, лікар-волонтер: «Уболівати за «Рух» я розпочав іще з Першої ліги. Тоді зацікавився футбольним клубом, який мав уже певні успіхи. Потім, коли хлопці вийшли в Прем’єр-лігу, пробував їх активно підтримувати на трибунах. Надихнула й побудована Академія, і молоді футболісти, які вже досягають хороших результатів у Європі. І це все якось підштовхнуло нас із друзями ходити та вболівати за «Рух». Ми віримо, що це буде сильна команда європейського рівня. По-іншому бути не може, бо «Рух» – це є сила. Вже за підсумками цього сезону сподіваємося, що команда потрапить у топ-5 чемпіонату України. Сьогодні я вперше зустрівся з футболістами, і за декілька хвилин мені відразу здалося, що в команді дуже позитивна атмосфера. Хлопці у хороших стосунках між собою, і це впливає на їхню зіграність на футбольному полі, що показала остання гра. Думаю, що в цієї команди дуже хороші перспективи».

Юрій ПАНЬКІВ, воротар «Руху»: «Насамперед ми дуже дякуємо, що вони прийшли до нас. Дуже раді їх бачити завжди. Бажаємо їм, щоби не було поранень, щоби швидше відбулася наша Перемога. Хочемо бачити їх на трибунах на наших матчах, як вони вболівають, як радуються життю у вільній спокійній державі. Звичайно, приємно, що вони в настільки складних умовах уболівають за нас. Важко про це говорити, душа болить, коли чуєш, що людина перебуває там на фронті та має ще час дивитися та вболівати. Ще раз хочу подякувати їм від щирого серця від усієї команди та клубу, що вони дають можливість нам грати в футбол і тішити вболівальників».