В інтерв’ю клубному медіацентру старший тренер «Руху» U-11 підсумував сезон своїх підопічних (гравців 2013 року народження). 

– Весною ви очолили «Рух» U-11, які у вас були перші враження від команди?

– Я прийняв команду в другій половині березня. У хлопців тоді були канікули і за той час ми познайомились з батьками. Перший період, звісно, був непростим в першу чергу для дітей. Зміна тренера це завжди стрес для гравців, особливо у такому віці. Я сам мав такий досвід, коли займався в академії «Шахтаря». Але ми нормально пройшли цей період адаптації і діти звикли до мене. 

– Першим турніром «Руху» U-11 під вашим керівництвом був Number One Cup. Як ви оціните виступ команди на цих змаганнях?

– Турнір відбувався у Гданську в Польщі і на ньому змагались близько 30 команд. «Рух» виступив доволі успішно і команда U-11 виборола «срібло», посівши друге місце, а команда U-10 виграла турнір у своїй віковій категорії. Вважаю, що мені вдалося об’єднати хлопців на цих змаганнях і це було помітно в їхній грі – діти були справжньою командою. Водночас відчувалась шалена підтримка батьків і це також мотивувало хлопців і вони повністю віддавались на полі. 

Для перемоги нам не вистачило зовсім трохи - у фіналі ми грали зі «Спортінгом» та мінімально поступились португальцям. Команда пропустила швидкий гол і не змогла відповісти супернику. Та навіть попри цю поразку «Рух» U-11 зіграв дуже добре. Це великий досвід і для гравців – завжди цікаво грати на міжнародному рівні. Пам’ятаю, коли я грав у футбол на початку 2000-х років і в маленькому віці їздив на матчі за кордон, то було помітно, що українці поступались в техніці своїм європейським суперникам. Але тепер цієї різниці немає і наші діти не гірші в цьому аспекті за своїх однолітків з топових європейських академій. 

Хочу відзначити всю команду, адже на турнірі всі зіграли добре. Сподобалось бажання хлопців, самовіддача. Зрозуміло, що попереду в нас багато роботи, але те, що вони продемонстрували, дуже потішило тренерів. Головне, аби гравці не подумали, що вони вже все вміють, адже тоді вони зупиняться у своєму рості. 

– Чому юним гравцям необхідні ці міжнародні матчі?

– Мало академій в Україні набирають гравців у такому юному віці, зокрема і «Рух» в попередньому сезоні вперше набрав категорії U-10 та U-11. І якщо ми дивимось на європейські приклади, то там багато таких команд, у них серйозний рівень регіональних змагань. В Україні ж наразі мало конкуренції у цих вікових категоріях. Так, є академії «Динамо» та «Шахтаря», але вони в іншій регіональній групі. Тоді як у «Руху» немає такої конкуренції і в матчах на обласних змаганнях помітно, що ми об’єктивно сильніші за своїх суперників. Звісно, команда плідно працює, але немає належного тиску на хлопців, аби вони швидше прогресували. Тоді як необхідні умови створені на міжнародних турнірах і добре, що «Рух» має змогу брати в них участь. 

Це помітно в матчах проти європейських команд – доводиться швидше діяти на полі, якісніше та швидше виходити з оборони в атаку. Суперник не дає стільки часу на роздуми, як нам це дозволяють опоненти на внутрішній арені. Зокрема, вдома втрачаючи м’яч ми можемо спокійно перелаштуватись. А на міжнародному рівні команди не дозволяють робити це повільно і хлопцям доводиться швидше реагувати на те, що відбувається на полі. Наші гравці відчули цей тиск, але впоралися із ним. 

– Після змагань у Польщі команда грала на турнірі Leo Cup і тріумфувала там. Наскільки важко швидко перемикатись з одних змагань на інші?

– Попередній успіх на турнірі в Польщі дещо розслабив хлопців. Я був відверто незадоволений тим, як команда грала в перший день змагань і сказав їм, що з таким ставленням ми не виграємо Leo Cup. Не можна, аби кожен гравець був на полі сам по собі. Ця бесіда з дітьми була продуктивною і вже наступного дня на полі знову була якісна боєздатна команда. Так, деякі гравці виділялися, але головне, що саме командна гра принесла нам успіх. 

Саме на другий день Leo Cup я зловив себе на думці, що хлопці демонструють саме той футбол, який я хочу від них бачити. Це привело нас до перемоги на турнірі і в фіналі ми перемогли «Прогрес» з рахунком 4:0. Після гри я сказав дітям, що неважливо хто був би проти нас у фіналі – з таким настроєм та грою ми перемогли б будь-якого суперника. Важче нам було перед тим, коли у півфіналі «Рух» виграв у «Колоса»: матч закінчився з рахунком 1:0 на нашу користь і хоч ковалівці не мали багато моментів, але постійно тиснули на нас. І тут взнаки дався попередній досвід міжнародних змагань – хлопці впорались з цим тиском та здобули заслужену перемогу в непростому для себе матчі, а потім закріпили цей успіх перемогою у фіналі. 

– Що необхідно донести до дітей у такому віці? На чому робиться основний акцент в роботі тренера? 

– Перші пів року були дуже важкими для дітей, адже це новий для них досвід. Вони вперше були стільки часу без батьків, хотіли додому. Місцевим хлопцям зі Львова у цьому плані було дещо легше, а ось діти з інших міст та сіл важче проходили цей період адаптації. Та діти зі всім впорались і після Нового року було помітно, що вони остаточно звикли до нових умов. 

Саме тренери відіграють велику роль у цій адаптації. Потрібно знайти правильні слова для дитини та пояснити, що їй слід робити, аби прогресувати та розвивати свою любов до футболу. Хтось це розуміє краще, комусь на це потрібно більше часу. Всі діти мріють стати великими футболістами, але на цьому етапі все залежить саме від них та того, як вони ставитимуться до того, що від них вимагають в Академії – працьовитості, самовіддачі, слідкування за своїм здоров’ям. У свою чергу тренери зроблять все, щоб допомогти їм у цьому та розкрити їхні найкращі якості. Важливо, щоб діти довіряли тренерам та батькам, які мають дати хлопцям правильні поради. 

– Кого можна виділити у складі «Руху» U-11 за підсумками сезону? Можливо хтось показав найкращий прогрес?

– За цей рік уся команда дуже спрогресувала. Втім попереду ще дуже багато роботи і хлопцям не можна розслаблятися. Футбол – конкурентний вид спорту й успіху досягне той, для кого ця гра багато значить і він готовий викладатися на повну. 

Щодо персоналій, то не хотів би нікого виділяти, адже знаю, що хлопці можуть по-різному на це відреагувати. Кожен з них сам все розуміє та бачить хто і як виріс та відчувають, що можуть прогресувати ще більше. Я ж можу сказати що хлопці продемонстрували чудовий рівень що на турнірі  Number One Cup, що на турнірі Leo Cup. Цей прогрес було помітно у кожного, але є гравці, які могли б розвиватись ще швидше та краще. Проте в кожного свої особливості і хтось може розкритись раніше, а хтось пізніше. Головне – любити футбол та ставити перед собою найвищі цілі, адже лише так можна зростати та досягти успіху. 

– Наприкінці травня розпочався відбір в Академію «Руху». Чи є хтось, хто може підсилити вашу команду? 

– Із майже 300 дітей, які приїхали на відбір саме в нашій віковій категорії, ми вже вибрали трьох, які точно приєднаються до команди після її повернення з канікул. Таким чином у складі буде вже 19 хлопців. Ще десять дітей пройдуть третій етап відбору – тижневий тренувальний цикл з командою. Якщо вони добре себе зарекомендують, то, можливо, хтось з цих гравців також стане частиною нашої команди. 

– Зараз діти на канікулах. Чи отримали вони завдання на літо? Коли гравці розпочнуть підготовку до нового сезону? 

– Команда збереться в Академії 5 серпня. Перед виходом на канікули були батьківські збори і я сказав батькам, що діти мають відпочити від футболу. Їм треба було 2-3 тижні робити те, що вони хочуть, аби набратись сил та скучити за грою. Але цей час теж можна провести активно: займатись плаванням, кататись на велосипеді тощо. 

За кілька тижнів до повернення в Академію діти отримають індивідуальні завдання для початку фізичної підготовки, аби їм було легше потім переносити навантаження. Також важливою є робота з м’ячем. Відтак діти щодня звітуватимуть про виконанні завдання й підготуються до відновлення регулярних тренувань. Хлопцям слід пам’ятати, що коли ми зберемось на базі, то буде помітно, хто працював, а хто – ні й що це необхідно в першу чергу для них самих.